Praktyki społeczne w czasie pandemii COVID-19 wśród polskiej i ukraińskiej młodzieży

Abstract

Raport prezentuje wyniki badań dotyczące polskich i ukraińskich uczniów przebywających w domach podczas lockdownu. Głównym celem badawczym była próba odpowiedzenia na pytanie o to, w jaki sposób sobie radzą uczniowie z zagrożeniem pandemią COVID-19, a także czy pojawiają się różnice między młodzieżą polską i ukraińską w zakresie stosunku do pandemii, dobrostanu psychologicznego, reakcji na zagrożenie, wykorzystywania internetu w kwarantannie, form spędzania czasu wolnego oraz oceny zdalnego nauczania i jego wpływu na szanse życiowe i edukacyjne. Badania w obu krajach zostały przeprowadzone za pomocą ankiety online. W Polsce zrealizowano badania na próbie 1768, a na Ukrainie na próbie 2291 respondentów. Wyniki badań pokazują, że młodzież jest zainteresowana problematyką pandemii, śledzi jej przebieg. Poziom obaw uczniów przed zarażeniem się koronawirusem jest niski. Młodzież cechuje się dobrostanem psychologicznym i preferuje aktywne strategie walki z zagrożeniem. Większość swojego czasu spędza w internecie. Wykorzystuje go głównie do zdalnej edukacji, komunikacji z rówieśnikami oraz rozrywki. W czasie offline uczniowie najczęściej słuchają muzyki, uprawiają aktywność fizyczną i spacerują po okolicy. Niewielka część respondentów angażuje się w pomoc seniorom. Negatywnie oceniają zdalne nauczanie i uważają, że kwarantanna nie wpłynie zbyt silnie na ich szanse życiowe.

The report presents the results of research into Polish and Ukrainian students staying at home during the lockdown. The main research goal was an attempt to answer the question how the students cope with the threat of the COVID-19 pandemic. The question whether there are any differences between Polish and Ukrainian students in terms of their attitudes towards the pandemic, their mental well-being, their reactions to the threat, the use of the Internet during the quarantine, forms of spending their free time as well as their evaluation of distance learning and its impact on their life and educational chances. The research in both countries was conducted with the use of an on-line questionnaire. The research in Poland was conducted on the sample of 1768 respondents, whereas in Ukraine, 2291 respondents participated in the study. The results of the research indicate that the students are interested in the issues related to the pandemic and follow its course. The level of anxiety connected with contracting the coronavirus is low. The students have a good mental well-being and prefer active strategies for combating the threat. They spend most of their time in the Internet. They use it mostly for distance learning, communication with their peers and entertainment. While off-line, the students most often listen to music, do sports and walk around their neighbourhoods. A minor part of the respondents are involved in helping elderly people. They evaluate distance learning negatively and are convinced that the quarantine will fail to influence their life chances significantly.

У Звіті за результатами соціологічного дослідження стосовно польської та української учнівської молоді під час перебування на карантині. Головною метою дослідження була спроба отримання відповіді на питання, як учні шкіл справляються із загрозою пандемії COVID-19. Чи є відмінності між польською та українською учнівською молоддю стосовно ставлення до пандемії, психологічного благополуччя, реакції на загрозу, використання Інтернету під час карантину, форм проведення вільного часу, оцінювання дистанційного навчання та його впливу на життєві та освітні перспективи молоді. Дослідження в обох країнах реалізовано за допомогою онлайн опитування. У Польщі дослідження проводилося на вибірці 1 768, в Україні – на вибірці 2 291 респондентів. Результати дослідження показують, що учнівська молодь є зацікавлена проблематикою пандемії COVID-19, слідкує за її перебігом. Рівень страху в учнів стосовно зараження коронавірусом є низьким. Учнівська молодь характеризується психологічним благополуччям, віддає перевагу активним стратегіям боротьби із загрозою. Більшу частину часу учні проводять в Інтернеті, використовують його в основному для дистанційного навчання, спілкування з однолітками та для розваг. У вільний час учні найчастіше слухають музику, займаються фізичною активністю, гуляють. Невелика частина респондентів допомагає людям похилого віку. Учні негативно оцінюють дистанційне навчання і вважають, що карантин не вплине досить суттєво на їхні життєві перспективи.