| dc.contributor.author | Karolczak, Kazimierz | pl_PL |
| dc.date.accessioned | 2018-05-22T13:29:31Z | |
| dc.date.available | 2018-05-22T13:29:31Z | |
| dc.date.issued | 2010 | |
| dc.identifier.citation | Lwów : miasto, społeczeństwo, kultura : studia z dziejów Lwowa. T. 7, Urzędy, urzędnicy, instytucje / pod red. Kazimierza Karolczaka, Łukasza T. Sroki. - Kraków : Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, 2010. - S. [265]-279. | pl_PL |
| dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/11716/2928 | |
| dc.description.abstract | Головним органом автономічної влади в Галичині був Крайовий сейм, утворений у 1861 р. Його роботою керували
призначені цісарем маршалки. Протягом 53 років діяльності сейму функцію маршалка виконували 10 осіб, переважно
вихідці з відомих аристократичних родин. Єдиним винятком був син кушніра Міколай Зиблікевич. Найдовше у кріслі
маршалка перебували Станіслав Марцін Бадені (16 років) і Леон Сапєга (14 років), а найкоротше (кілька місяців) -
Альфред Потоцький і Влодзімєж Дзєдушицький. Доволі різними були як спеціальна підготовка маршалків (юридичну освіту
мали: Людвік Водзіцький, Зиблікевич, Бадені й Анджей Потоцький), так і їхні впливи при віденському дворі. За
престижністю посада маршалка поступалася посаді намісника, безпосереднього представника цісаря в провінції, тому
дехто відмовлявся від керівництва сеймом, аби зайняти палац намісника (Альфред і Анджей Потоцькі, Евстахій
Станіслав Сангушко). | uk_UK |
| dc.language.iso | pl | pl_PL |
| dc.title | Marszałkowie Galicyjskiego Sejmu Krajowego : portret zbiorowy | pl_PL |
| dc.type | Article | pl_PL |
