Funkcjonowanie lwowskich instytucji książki w świetle przepisów prawnych obowiązujących w latach autonomii

Abstract

Книжкові інституції в Галичині - книгарні, антикваріати та друкарні - належали до концесійного підприємництва. Дозвільні умови визначав Закон про підприємництво (Ustawa przemysłowa) від 1859 р. з поправками 1883 р. У Законі були сформульовані вимоги щодо загальної та фахової освіти підприємців. Закон вимагав теж згоду місцевої влади та позитивне заключення поліції стосовно політичних переконань („ obyczajności politycznej”) того чи іншого кандидата. На джерельних матеріалах, які зберігаються у львівських архівах, у статті реконструйовано процедуру отримання дозволу (для фізичних осіб та інституцій), різні форми підготовки до отримання концесії (викуп книгарні, використання концесії інших осіб). Чинні книжкові інституції підлягали нагляду з боку влади. Звіти, які з’являлися в результаті такого нагляду, показують різні зловживання та перевищення підприємцями наданих прав. Документи свідчать про активність людей книжки, зокрема, про їхнє прагнення до розбудови інституцій, які займалися створенням і поширенням книг.