Życie społeczne i organizacyjne Niemców galicyjskich we Lwowie w okresie międzywojennym

Abstract

Галицькі німці - як піддані австрійського цісаря - після відновлення в 1918 р. Речі Посполитої, стали в незалежній польській державі національною меншиною. У другій половині XIX ст. частина з близько 58 тис. галицьких німців, головно католиків, піддалася асиміляції в межах польського або — значно рідше - українського суспільства. Галицькі німці, які за віросповіданням були євангелістами і менонітами, відносно довше зберегли у своїх поселеннях (колоніях) німецьку мову, культуру і звичаї. У 1921 р. у Львові мешкало близько 3 тис. німців, з яких 80 % були євангелістами. У міжвоєнний період у Львові виникли німецькі шкільні інституції й товариства. З 1922 р. виходив тижневик „Ostdeutsches Volksblatt" (Східнонімецька народна газета), що інформував про життя німецьких поселенців у Галичині та німецької меншини в Польщі загалом.