Życie społeczne i organizacyjne Niemców galicyjskich we Lwowie w okresie międzywojennym
Author:
Röskau-Rydel, Isabel
xmlui.dri2xhtml.METS-1.0.item-citation: Lwów : miasto, społeczeństwo, kultura : studia z dziejów Lwowa. T. 7, Urzędy, urzędnicy, instytucje / pod red. Kazimierza Karolczaka, Łukasza T. Sroki. - Kraków : Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, 2010. - S. [534]-541.
xmlui.dri2xhtml.METS-1.0.item-iso: pl
Date: 2010
Metadata
Show full item recordAbstract
Галицькі німці - як піддані австрійського цісаря - після відновлення в 1918 р. Речі Посполитої, стали в незалежній
польській державі національною меншиною. У другій половині XIX ст. частина з близько 58 тис. галицьких німців,
головно католиків, піддалася асиміляції в межах польського або — значно рідше - українського суспільства. Галицькі
німці, які за віросповіданням були євангелістами і менонітами, відносно довше зберегли у своїх поселеннях
(колоніях) німецьку мову, культуру і звичаї. У 1921 р. у Львові мешкало близько 3 тис. німців, з яких 80 % були
євангелістами. У міжвоєнний період у Львові виникли німецькі шкільні інституції й товариства. З 1922 р. виходив
тижневик „Ostdeutsches Volksblatt" (Східнонімецька народна газета), що інформував про життя німецьких поселенців у
Галичині та німецької меншини в Польщі загалом.