dc.contributor.author | Röskau-Rydel, Isabel | pl_PL |
dc.date.accessioned | 2018-05-22T13:39:39Z | |
dc.date.available | 2018-05-22T13:39:39Z | |
dc.date.issued | 2010 | |
dc.identifier.citation | Lwów : miasto, społeczeństwo, kultura : studia z dziejów Lwowa. T. 7, Urzędy, urzędnicy, instytucje / pod red. Kazimierza Karolczaka, Łukasza T. Sroki. - Kraków : Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, 2010. - S. [534]-541. | pl_PL |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/11716/2931 | |
dc.description.abstract | Галицькі німці - як піддані австрійського цісаря - після відновлення в 1918 р. Речі Посполитої, стали в незалежній
польській державі національною меншиною. У другій половині XIX ст. частина з близько 58 тис. галицьких німців,
головно католиків, піддалася асиміляції в межах польського або — значно рідше - українського суспільства. Галицькі
німці, які за віросповіданням були євангелістами і менонітами, відносно довше зберегли у своїх поселеннях
(колоніях) німецьку мову, культуру і звичаї. У 1921 р. у Львові мешкало близько 3 тис. німців, з яких 80 % були
євангелістами. У міжвоєнний період у Львові виникли німецькі шкільні інституції й товариства. З 1922 р. виходив
тижневик „Ostdeutsches Volksblatt" (Східнонімецька народна газета), що інформував про життя німецьких поселенців у
Галичині та німецької меншини в Польщі загалом. | uk_UK |
dc.language.iso | pl | pl_PL |
dc.title | Życie społeczne i organizacyjne Niemców galicyjskich we Lwowie w okresie międzywojennym | pl_PL |
dc.type | Article | pl_PL |